Філіппов Володимир Ігоревич
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Володимир Філіппов | |
|---|---|
 | |
| На церемонії нагородження «Коронації слова 2013» | |
| Дата народження | 18 січня 1968 (56 років) |
| Місце народження | Севастополь[1] |
| Громадянство |  Україна |
| Професія | продюсер |
| IMDb | ID 3763922 |
 Філіппов Володимир Ігоревич у Вікісховищі | |
Володи́мир І́горович Філі́ппов (також Філіпов;[2] нар. 18 січня 1968) — український продюсер і художник, співзасновник і генпродюсер продюсерського центру «ІнсайтМедіа» (InSiteMedia).[3]
Народився у 1968 році у Севастополі.
Трудову діяльність почав у 1985 році на посаді художника-бутафора в севастопольському академічному російському драматичному театрі ім. А. В. Луначарського.
1986 року закінчив Севастопольську художню школу (клас Гур'єва М. М), 1987 року створив програмну роботу «Велика Біла Смуга. Зречення від штучного в мистецтві, та й від самого мистецтва як такого», ленд-арт на мисі Фіолент у Севастополі.
У 1988—1989 роках навчався у Московському поліграфічному інституті, спеціальність — художник-графік.
1995 — Міжнародна федерація художників і графіків IFA.
1999 — Об'єднання художників ПМК (Подорож. Мистецтво. Комунікація). Москва.
2009 — Професійно-творчий союз художників та мистецтвознавців «Академія абстракціонізму». Севастополь.
2011 — Асоціація кінопродюсерів України.
Почав займатися кінопрокатом під закінчення радянської ери: організував показ в УРСР «Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання», «Таксі-блюз».
У 2000-х почав займатися телевізійним продюсуванням, серед проєктів:
- «Міліцейська академія» (рос. «Милицейская академия», телесеріал, комедія, Росія / Україна, 2005)
- «Рецепт „Ортопеда“» інша назва «Найвища міра» (рос. «Высшая мера», телесеріал, кримінальна драма, Росія / Україна, 2005)
- «Присяжний повірений» (рос. «Присяжный поверенный», (телесеріал, Росія, 2005)
- «Золото Кольджата» (рос. «Золото Кольджата», телефільм, Росія, 2006)
- «Чартер» (рос. «Чартер», телефільм, бойовик, Росія, 2006)
- «Не намагайтеся зрозуміти жінку» (рос. «Не пытайтесь понять женщину», телефільм, мелодрама, Росія, 2008).
У 2010-х став співзасновником українського продюсерського центру «ІнсайтМедіа» і став продюсувати кінофільми для прокату.[4][5]
- «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (2011)
- «Звичайна справа» (2013)[6] — не значиться у титрах, компанія-виробник не ІнсайтМедіа
- «Іван Сила» (2013)
- «Гніздо горлиці» (2016)
- «Червоний» (2017)
- «Стрімголов» (2017)
- «Іній» (2017)
- «Брама» (2017)
- «Зрадник» (2017)
- «Козак та мольфар» (2018)
- «Коли падають дерева» (2018)[7] — не значиться у титрах, компанія-виробник не ІнсайтМедіа
- «Тарас. Повернення» (2019)
- «Антон» (2019)
- «Мій карпатський дідусь» (2023)
- «Золотий абрикос», Вірменія та у конкурсній програмі Міжнародного Одеського Кінофестивалю, Україна.
- Фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» був офіційно висунутий Українським оскарівським комітетом на здобуття премії Оскар як найкращий іноземний фільм, та потрапив до лонг-лист номінантів на кінопремію «Оскар».
- 2008 «Не намагайтеся зрозуміти жінку», 90 хв., режисер Марія Соловцова, спільне виробництво «Інтра-фільм», Росія.
- 2006 «Золото Кольджата», 80 хв., режисер Дмитро Орлов, спільне виробництво «СІМ», Росія.
- 2006 «Чартер», 80 хв., режисер Дмитро Орлов, спільне виробництво «СІМ», Росія.
- 2005 «Присяжний повірений», (серіал 8х45), режисери Олександр Горновський та Олександр Пронкін, спільне виробництво «СІМ», Росія.
- 2004 «Вища міра», (серіал 8х52), режисер Валентина Чичкун, спільне виробництво «Інтра-фільм», Росія та студія Михайла Пінтусевича, Україна.
- 2004 «Неоновий РАЙ», 10 хв., автор Саїд Атабеков, відео-арт, одноканальна відеограма.
- 2004 «Той що заспокоює розум», 10 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, триканальна відеограма.
- 2003 «Дозвольте увійти», (серіал 12х26), режисери Сергій Талібов та Руслан Нікулін, спільно зі студією «Сім'я від А до Я», Україна.
- 2003 «Одна година бездіяльності», 60 хв., автор Володимир Філіппов, відео арт, одноканальна відеограма.
- 2002 «УВС», (серіал 18х45), режисер Валентина Чичкун, спільно зі студією «Сім'я від А до Я», Україна.
- 2002 «Epure», 5 хв., автор Володимир Насєдкін, відео-арт, одноканальна відеограма.
- 2002 «Про пам'яті», 60 хв., автор Володимир Філіппов, артфільм.
- 2002 «Природне відчуття від життя», 70 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, двоканальна відеограма.
- 2002 «Вмираючий концептуалізм», 60 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, одноканальна відеограма.
- 2001 «Явление субъекта», 10 хв., автор Владимир Філіппов, відео-арт, дванадцятиканальна відеограма.
- 2000 «Гра», 36 хв., автор Володимир Філіппов, відео-арт, фільм-подорож.
| Рік | Назва виставки | Місце проведення, країна |
|---|---|---|
| 2020 | "Кінцева інформація" | Музей національного мистецтва культури Молдови. Кишинів. Молдова. |
| 2019 | Музичне натхнення | Вернісаж. Вюрцбург. Німеччина |
| 2015 | "Ринок - смерть індивідуума" 5 арт діалогов с Володимиром Філіпповим | Луний парк, приморський бульвар. Одеса. Україна. |
| 2015 | Буденність | Замок культури Bagnoles-де-l'Orne. Франція |
| 2015 | Видима гармонія | Замок культури Bagnoles-де-l'Orne. Франція |
| 2015 | «Перетворення». Відео-арт. 30 хв. | 6-й Одеський Міжнародний кінофестиваль. Одеса. Україна. |
| 2015 | Прояв образу в буденному. В рамках 6-го Одеського Міжнародного Кінофестивалю. | Одеський музей східного і західного мистецтва. Одеса. Україна. |
| 2015 | Прояв образу в буденному. | Галерея Зайделя. Кельн. Німеччина. |
| 2015 | Прояв образу в буденному. | Чернівецький обласний художній музей. Чернівці. Україна. |
| 2014 | Кінцева інформація. | Чернівецький обласний художній музей. Чернівці. Україна. |
| 2014 | Прояв образу в буденному. | Культурний інформаційний центр при посольстві України у Парижі. Париж. Франція. |
| 2014 | Живопис. | Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| 2011 | Живопис. Графіка. | Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| 2011 | В очікуванні світла. Виставка живопису спільно з Ігорем Філіпповим. | Igallery. Вадсе. Норвегія. |
| 2010 | Відчай щоденних переживань. Вибір. Інсталяції. | Бердянський художній музей ім. І. І. Бродського. Бердянськ. Україна. Галерея Зайделя. Кельн. Німеччина. |
| 2009 | Лінії світла Варанегра. | Дім мистецтв. Вадсе. Норвегія. |
| 2004 | Неоновий рай. Автор ідеї: Саід Атабеков Абіл (Саід). Відео-арт. 10 хв. | Харків. Україна. |
| Той що заспокоює розум. За участю Саіда Атабекова Абіл (Саід). Відео-арт. 3 х 10 хв. | Самарканд. Узбекистан. | |
| 2003 Зупинка — двадцять шість — хвилин. Відео-арт. 26 хв. | Залізнична станція Обозерская. Росія. | |
| Одна година простою. Відео-арт. 60 хв. | Ферапонтів. Росія. | |
| Просування. Відео-арт, 100 годин. | Малий манеж. Москва. Росія.
Палац молоді. Санкт-Петербург. Росія. | |
| Просування. Фрагментація сприйняття в цілому. Відео-арт. 60 х 1 хв. |
Галерея «Палітра». Харків. Україна. | |
| Ручна робота. Раптове усвідомлення марності застарілих технологій і методів у свідомому бажанні відобразити зображуване. Мэйл-арт. | Фотогалерея. Новосибірськ. Росія. | |
| Зречення від мистецтва. | Галерея «Палітра». Харків. Україна. Центральний Будинок Художника. Київ. Україна. | |
| 2002 | Життя у роботі. Фотопанно. | Академія дизайну. Харків. Україна. Фотогалерея. Новосибірськ. Росія. Артцентр. Cheleferd. Норвегія. |
| Про пам'ять. За участю Віталія Крохи. Відео-арт. 60 хв. |
Перша демонстрація була проведена одночасно на п'яти телеканалах в місті Харкові. Україна. | |
| Рух. Візуальний аргумент про сприйняття простору в часі і часу в просторі. За участю Віталія Крохи. Відео-арт. 100 годин. | Дороги Київ — мис Roco. Україна — Португалія. | |
| Штучний поділ природного простору. Ленд-арт. | Мис Roco. Португалія. Ленд-арт. Норд Кап. Норвегія. | |
| Помираючий концептуалізм. Ленд-арт. | Головна площа. Cheleferd. Норвегія. | |
| Природне відчуття життя. Відео-арт. 2 х 70 хв. Коротка версія 10 хв. | Cheleferd. Норвегія. | |
| Epure. За участю Володимира Насєдкіна. Відео-арт. 5 хв. | Нижній Тагіл — Харків. Росія — Україна. | |
| Зустріч. Виставка живопису та графіки спільно з Ігорем Філіпповим. Артцентр. | Cheleferd. Норвегія. | |
| Спонтанні пошуки евритмії. Фотопанно. Артцентр. | Cheleferd. Норвегія. Галерея «Палітра». Харків. Україна. Фотогалерея. Новосибірськ. Росія. | |
| 2001 | Спостерігач. Художник і модель. Боді-арт/Перформанс. | Галерея «Палітра». Харків. Україна. |
| Спостерігач. Художник і модель. Вечірній покликаних. Боді-арт/Перформанс. |
Виставковий зал Спілки художників Росія. Архангельськ. Росія. | |
| Штучний поділ природного простору. Ленд-арт. | Озеро Байкал. Листв'янка — Танхой. Росія. | |
| Візуальне дослідження штучних об'єктів, з природним та штучним освітленням. Ленд-арт. Протока Айя. Озеро Байкал. Росія. | ||
| Трансформація штучного об'єкта в об'єкт мистецтва. Ленд-арт. | ||
| Семінар — Демидівський кар'єр. | Київ — Нижній Тагіл. Україна — Росія.
Спори про непостійність сучасного мистецтва як приклад живописні полотна «Тити СВІЙ». | |
| Перформанс / Живопис. | Нижньотагільський муніципальний музей образотворчих мистецтв. Нижній Тагіл. Росія. | |
| The Game. Відео/Перформанс. | Галерея «Палітра». Харків. Україна. | |
| Зустріч. Виставка живопису та графіки спільно з Ігорем Філіпповим. | Виставковий зал Спілки художників. Архангельськ. Росія. | |
| Природна перешкода. Відео-арт. 10 хв. | Листв'янка-Тальци. Росія. | |
| Явище суб'єкта. Відео-арт. 12 х 10 хв. | Листв'янка. Росія. | |
| 2000 | Про сенс ведення подорожніх щоденників. Фотопанно. | Український дім. Київ. Україна. Муніципальна галерея. Харків. Україна. Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| Додаткові елементі на фоні тибетського пейзажу. Відео-арт. 60 хв. | Катманду-Лхаса. Непал-Тибет. | |
| Гра. Відео-арт. 36 хв. | Катманду-Лхаса. Непал-Тибет. | |
| Вибір. Перформанс. | Дворцова площа. Катманду. Непал. | |
| Ступа в пам'яті Шабурова. Перформанс. | Берег річки Брахмапутра. Лхаса. Тибет. | |
| Візуальне дослідження штучного об'єкта, з природним та штучним освітленням. Ленд-арт. | Мис Айя. Крим. Україна. | |
| Тибетський пейзаж. Виставка фотографії і відео-арту. | Галерея «Палітра». Харків. Україна. | |
| Метаморфози Далі, отримані в результаті несподіваного візиту до театру-музею Фігерас мною і моєю Галлою. Перформанс. | Галерея «Палітра». Харків. Україна. | |
| 1999 | Велика Біла Смуга. Фотопанно. | Український дім. Київ. Україна. |
| Володимир+Володимир. Виставка графіки спільно з Володимиром Насєдкіним. | Муніципальна галерея. Харків. Україна. Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. | |
| 1998 | Зустріч. Виставка живопису та графіки спільно з Ігорем Філіпповим. | ЦДХ. Москва. Росія. Муніципальна галерея. Харків. Україна. Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| 1989 | Спостерігач. Художник і модель. Перформанс. | Готель «Молодіжний». Москва. СРСР. |
| 1987 | Велика Біла Смуга. Зречення від штучного в мистецтві, та й від самого мистецтва як такого. Ленд-арт. За участю Стаса Куракова (Паланкера) | Мис Фіолент. Севастополь. СРСР. |
| Рік | Назва виставки | Місце проведення, країна |
|---|---|---|
| 2019 | Трольфреалізма | |
| 2017 | Кулькова ручка | Галерея Карась. Київ. Україна. |
| 2016 | Україна Європейська. Виставка абстрактного мистецтва | Чернівецький обласний художній музей. Чернівці. Україна |
| 2015 | Кулькова ручка | Галерея Карась. Київ. Україна. |
| 2015 | Всеукраїнська художня виставка «Абстрактний Живопис України» | Центральний будинок художника. Київ. Україна |
| 2014 | Проєкт «Прозорість» | Галерея Зайделя. Кельн. Німеччина. |
| 2014 | Сучасна абстракція. | Галерея Зайделя. Кельн. Німеччина. |
| 2014 | Варіації сприйняття. | Галерея Зайделя. Кельн. Німеччина. |
| 2014 | II бієнале камерної абстрактної акварелі. | Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| 2013 | Сучасна абстракція. | Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| 2013 | V бієнале Академії Абстракціонізму. | Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| 2013 | Проєкт «Прозорість». | Бердянський художній музей ім. І. І. Бродського. Бердянськ. Україна. |
| 2012 | Проєкт «Євро 20/12». | Одеський музей західного і східного мистецтва. Одеса. Україна. |
| 2012 | I бієнале камерної абстрактної акварелі. | Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| 2011 | Індустріальній пейзаж. | Запорізький обласний художній музей. Запоріжжя. Україна. |
| Музика в абстракції. Одеський музей західного і східного мистецтва. Одеса. Україна. | ||
| Живопис. Музей сучасного мистецтва України. Київ. Україна. | ||
| IV бієнале Академії Абстракціонізму. Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. | ||
| 2010 | Академії Абстракціонізму. | Севастопольський художній музей ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна. |
| Проєкт «Двоїстість». | Бердянський художній музей ім. І. І. Бродського. Бердянськ. Україна. Галерея Зейдель. Кельн. Німеччина. | |
| Проєкт «führen Alle Wege нах Köln». | Statt музей. Кельн. Німеччина. | |
| 2005 | Проєкт «Ревізія матеріалу». | Державна Третьяковська галерея. Москва. Росія. |
- Архангельського музею образотворчих мистецтв. Архангельськ. Росія.
- Бердянського художнього музею ім. І. І. Бродського. Бердянськ. Україна.
- Вадсьо Комуни. Вадсьо. Норвегія.
- Галереї «Палітра». Харків. Україна.
- Галереї «Кіно». Москва. Росія.
- Галереї «Зайдель». Кельн. Німеччина
- Іркутського обласного художнього музею ім. В. П. Сукачова. Іркутськ. Росія.
- Культурного центру Фолдер. Челеферд. Норвегія.
- Лебісбі комуни. Норвегія.
- Музею сучасного мистецтва України. Київ. Україна.
- Національного культурного центру Киргизстану. Бішкек. Киргизстан.
- Нижньотагільского музею образотворчих мистецтв. Нижній Тагіл. Росія.
- Севастопольського художнього музею ім. М. П. Крошицького. Севастополь. Україна.
- Харківській Муніципальній галереї. Харків. Україна.
- Орден Української Православної Церкви Рівноапостольного Князя Володимира;
- Гран-прі всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова», «За найкращий кіносценарій для дітей»;
- Спеціальний диплом дитячого міжнародного журі кінофестивалю «Молодість», «За найкращу режисуру»;
- Спеціальний диплом міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат», «За розвиток дитячого кінематографа»;
- Урядова премія імені Лесі Українки в номінації «кінотворів для дітей та юнацтва».
- Гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю;
- «Золотий Витязь» у номінації «Найкращий повнометражний фільм» XXI Міжнародного кінофоруму «Золотий Витязь», Росія;
Одружений, має доньку.[4]
Станом на 2017 Володимир Філіппов дуже слабко володів українською мовою, хоча й прожив у цій країні практично все життя. У своїй рецензії на фільм «Червоний», Ярослав Підгора-Гвяздовський описав мову Філіппова як «дикий суржик з понівеченої української та російської мов»[8].
- ↑ Романтичний істерн про Тараса Шевченка знімають в Україні і Казахстані - Громадське радіо, 13 березня 2017
- ↑ Олена Коркодим. «Звичайна справа». Чесно [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // Телекритика, 02.02.2013.
- ↑ Володимир Філіппов — біографія на сайті АПУ, станом на 2018 рік
- ↑ а б Людина з прокату — Україна молода, 2 березня 2012
- ↑ Про компанії — переможці конкурсів кінопроектів Держкіно — НСКУ, 03.10.2016
- ↑ Європейське кіно… про Україну — Львівська пошта, № 16 (1341), субота, 9 лютого 2013
- ↑ Про заключний день Film Industry Office 8-го ОМКФ — НСКУ, 22.07.2017
- ↑ «Червоний»: черговий український фільм у прокаті — Insider.ua, 26 серпня 2017
- Володимир Філіппов на сайті IMDb (англ.)
- Володимир Філіппов на сайті Kino-teatr.ua
Володимир Філіппов у соцмережі «Facebook»- (рос.) Севастопольський художній музей [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- (англ.). Одеський міжнародний фестиваль[недоступне посилання з липня 2019]
- (рос.) Виставка живопису Володимира Філіппова[недоступне посилання з липня 2019]
- Интервью с продюсером «Иван Сила» перед премьерой [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] — киномастер [Архівовано 1 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Арт-толока з Володимиром Філіпповим [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |